Традиційний український оберіг – ляльку-мотанку - зробили для українських військових жінки з сімей біженців спільно з місцевими активістами. Майстер-клас з виготовлення мотанок відбувся у рамках святкування Івана Купала. Про це інформують Волинські новини.
Як розповіла майстриня Галина Черниш, здавна ляльки-мотанки були не лише прикрасою чи іграшкою, але й оберегом. Наприклад, такі ляльки клали біля хворої людини, після чого палили або топили – вважалося, що таким чином хворобу на себе брав оберіг.
Пані Галина зазначає, що ляльок існує чимало видів. Наприклад, ляльку-немовля робили, коли народжувалась маленька дитина, після чого клали в колиску до малюка. Оберегу спеціально не малювали очі, адже вважалось, що коли дитина спить, то її душа мандрує. Після того, як дитина виростала, ляльку залишали в колисці аж до народження наступної дитини.
Галина Черниш стверджує, що мотанки є сильним оберегом. Так, жінка розповіла історію, яку почула від майстрині на батьківщині Івана Франка, в селі Нагуєвичі:
«Та майстриня розповіла, що її син, якому тоді ще не виповнився навіть рік, погано вночі спав і плакав, мав проблеми зі здоров’ям. Вже вирішили звернутись до лікаря, але перед тим заїхали до бабусі, яка почала розпитувати, як там справи в її онука. Почувши про те, що трапилось з малюком, бабуся сказала що це – «нічниці». Винесла з іншої кімнати нашвидкуруч зроблені ляльки-мотанки та наказала, щоб вдома одну ляльку повісили над дверима, а іншу – поклали у ліжечко».
Зі слів жінки, попри всі підозри, оберіг подіяв – всю ніч дитина спала спокійно, а на ранок вже була здорова.
Ляльку-наречену традиційно робили, коли дівчина була на виданні. Її вдягали найдорожче - вішали намисто, прикраси та віночки. Люди вірили, що таким чином можна привабити багатого нареченого.
А ляльку-берегиню робили на Різдво і обов’язково клали всередину символ тепла і затишку – вовну. Клали й зерно – для того щоб був врожайним рік, а гроші для того, щоб сім’я не бідувала. Майстриня зазначає, що раніше для виготовлення ляльок використовували природні матеріали. Саме таку під час майстер-класу робили матері сімей біженців зі Сходу та місцеві активісти для українських військових, щоб ті живі та здорові поверталися додому з перемогою.
Основа ляльки – це голова. Як правило, її крутять з вати. Після цього мотають хрестик, вже згодом – хустинку, плаття, руки та фартушок. Якихось особливих вимог до оформлення ляльки немає, тому рукодільниці самі обирали колір стрічок та «одягу» для ляльки на власний смак. Тому мотанки були яскравими та несхожими одна на одну.
Галина Черниш каже, що робити ляльку-мотанку потрібно, перебуваючи в хорошому настрої і від щирого серця. Мовляв, навіть нитки та стрічки мотаються від себе. Тоді, з її слів, оберіг буде мати найбільшу силу.
- 1 просмотр
