"Автомайдан України" відвезе малюнки та листи, в яких дітки з центру раннього інтелектуально-естетичного розвитку "Світлинка", сімейної академії "ПЛАЙ", таборів "Супутник" та ім. Олега Кошового звернулися до українських військових.
Про це повідомили у прес-службі Автомайдану України у Волинській області.
У таборі ім. Олега Кошового, який знаходиться в Дачному навіть підготували патріотично-виховний захід, де розповіли про події на Майдані і про те, що зараз відбувається на Сході України. Ні одне дитяче серце після цього не залишилося байдужим, усі свої емоції діти передали у листах.
Уривки із дитячих листів солдатам:
"Дорогий захиснику! Невідомий воїне! Надіє України!
Пише Вам дитина, що вірить у світле майбутнє нашої держави та нашого народу. Через повагу до Вас пишу щиро і відверто. Я розумію, через ваше нелегке становище цей лист не буде важливим для вас. Але попри все, я сподіваюсь, це звернення зігріє вашу душу і закарбується у серці, адже, як кажуть: "Дрібниця, а приємно". Хочу розповісти вам, розрадити вашу душу, про захід, який відбувся у таборі ім. Олега Кошового (с. Дачне, Ківерцівського р-ну), в кому я зараз відпочиваю. Захід присвятили українській армії. Мені здається вам було б приємно бути тут. Хоч я не чоловік, не солдат, навіть не родич військових, але я переживаю не менше, як усі... Хоч це все моя фантазія, але я думаю, мої сльози відійшли у зорі, які будуть над вами до самого кінця. Вони оберігатимуть вас, і моя зірочка теж, тільки повірте у це... Сподіваюсь, усмішка з'явилась на вашому обличчі. І все буде добре. Низький уклін вам!", - пише Марія Малиш із Рожищ.
"Ви молодці, захищаєте свою рідну землю, Батьківщину. Я знаю, що вам уже багатьом набридло там, в вас погані умови, не така вже й нормальна зброя, але в будь-якому випадку ви переможете! Дуже прикро, що наш президент поки що не робить ніяких рішучих дій, а деякі генерали "зливають" інформацію москалям... Але все рівно все буде добре! Не забувайте писати своїм матерям, вони вас кохають найбільше і дуже переживають за вас. Дуже сподіваюсь, що ситуація на Сході скоро завершиться, бо дуже боляче, коли гинуть українські хлопці", - йдеться в листі Орисі Буковської.
"Хочу, щоб ти знав, що я дякую тобі за все! Навіть за те, що народився, адже таких, як ти, небагато. Мені зараз дуже прикро, що я веселюся в таборі, а ти, солдате, можеш померти! дякую, ще раз!... І ще - молися і вір в Бога!", - Мілана, 14 р., м. Рожище.
"Ми - діти, жінки, бабусі й дідусі, ті, хто не можуть піти у бій та всі українці будемо молитися за вас, за мир та чисте небо... І закінчу я свій лист словами з всім відомого твору: "Любіть Україну, як сонце, як вітер і трави і води... В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди..", - Приступа Юлія, м. Луцьк.
"Дорогий солдате! Знаю, що цей лист - це єдине, чим в дану мить я можу допомогти. Іноді слово - це нічого не варта річ, але часом саме з його допомогою стаються найдивовижніші речі. Тому я хочу підтримати тебе в таку тяжку хвилину для всієї України і особливо для тебе, адже ти стоїш на передовій..."
"Шановний солдате! Знаю, що те, що ти робиш важливіше за все. Тобі довелося залишити свою родину: дружину, маму, дітей. Нехай твій янгол-хранитель захистить тебе від ворожої кулі. Бажаю удачі, і нехай твої рідні і близькі тобі люди побачать тебе після війни. Я знаю, як ти багато зробив для мене і для всіх людей. І нехай живе Україна.
Слава Україні!
Слава нації!
Україна - ПОНАД УСЕ!"
- 1 просмотр
