11 липня 1943 року на землях довоєнного Волинського воєводства Польщі розгорілася кривава міжетнічна драма, названа згодом Волинською трагедією в Україні, натомість у Польщі – Волинською різнею.
Тепер це терени Рівненської, Волинської та півночі Тернопільської області, населеної православними.
Обопільні етнічні чистки українського і польського населення здійснювались Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів.
Метою дій українських націоналістів на Волині було, насамперед, бажання перешкодити майбутнім претензіям Польського уряду на ці землі. Крім того, нелояльне до УПА населення було потенційною опорою для Німеччини та СРСР.
На початок літа 1943 року сили УПА на Волині становили, за різними даними, від 3 до 5 тисяч бійців, а наприкінці року досягли 8—12 тисяч.
У польській історіографії ця подія сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській — як "дія у відповідь" на звірства поляків щодо українських цивільних.
За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 35 тисяч осіб (головним чином — польські селяни). Кількість загиблих українців на всіх територіях українсько-польського конфлікту, включаючи Волинь, за деякими підрахунками сягає 21-24 тис. осіб.
- 2 просмотра
