Gazeta.ua. опублікувала враження гостинних господарів, які прийняли вимушених переселенців.
Олександр ЮЗЕПЧУК, 43 роки, фермер із селища Шацьк на Волині:
— У мене з березня живуть переселенці. Маю 2-поверховий будинок, раніше приймали туристів. Спочатку жила родина кримчан, потім приїхала сім'я зі Слов'янська — мати 30-річна Єлизавета Тищук і двоє дітей. Кримчани переїхали, як став заставляти до роботи. Місяць витримали. Слов'янці тиждень жили як гості. Потім почали їм роботу давати. Ліза мені помагає на полі, корову пробувала вчитися доїти. Городу сама захотіла. Виділив їм 5 соток. Поміг посадити картоплю, а сапали вже самі. Кажуть, хочуть у Слов'янську продати квартиру й купити десь тут, у селі, будинок. Їм на Волині подобається.
Катерина СИЗОВА, 53 роки, підприємець із Харкова:
— Місяць тому поселила у своїй однокімнатній квартирі сім'ю з Донецька. Я раніше її квартирантам здавала. А це знайомий попросив. Не відмовила. На вид — нормальні люди, з двома дітьми. Я на пару тижнів їздила до дочки в Німеччину. Коли повернулася і зайшла в квартиру, була шокована. Усі речі перевернуті, на підлозі і стінах коврів не було, посуду на кухні — теж. Навіть стіл із кімнати кудись подівся. Квартирантів зловила в магазині. Вияснила, що всі мої пожитки в ломбардах. На викупляння речей потратила більше 2 тисяч гривень.
Віктор ПОПУГАЙ, 57 років, таксист із Павлограда на Дніпропетровщині:
— Живу сам у 5-кімнатному будинку. Взяв до себе подружжя з Луганська. Сильно переживають за сина. Він залишився в Луганську, а тепер від нього немає звісток. Приїхали з невеличкою сумочкою. Кажуть, з іншим не випускали. Познайомив їх із сусідами. Говорю, можете в них помідори й молоко купувати. Сусідка дала молока, а грошей не взяла. Інша принесла продуктів. Чоловік влаштовується сантехніком в жек. Жінка пробувала-пробувала, але поки що роботи не знайшла. Я з ними говорю делікатно. Видно, що в них голова забита пропагандою.
Олександр КУЛАКОВ, 52 роки, директор бази відпочинку "Урочище" в селі Ладинка неподалік Чернігова:
— У нас жили дві сім'ї з Донбасу. Одна поїхала назад, у Костянтинівку Донецької області після того, як українські війська звільнили її від терористів. Залишилася жінка із трьома дітьми з Донецька. Вона дуже активна, шукає роботу, була на біржі. Підходящого поки що нічого не знайшла. Трохи грошей у неї є. Деякі продукти купує сама, дещо приносять місцеві.
