У Луцьку військові журналісти розповіли, про що не можна писати під час АТО

Військові журналісти із Західного регіонального медіацентру  поділилися досвідом, як правильно писати про події на Сході України.

Зустріч із місцевими медійниками відбулася 2 жовтня.

На початку зустрічі представник медіацентру Володимир Бакай наголосив на тому, що  дуже складно працювати в умовах війни, адже є достатньо матеріалу, однак писати можна не про все.

«Журналісти не розуміють, чому настільки обмежують їхні права. Але є документи, які регламентують роботу цивільних журналістів, і є накази, які забороняють доступ до будь-якої інформації. Йдеться про переміщення війська, подальші плани, імена бійців», - зазначив він.

«Кожен журналіст отримує інформацію про ту чи іншу бригаду у військовій частині. І треба знати, як потрапити туди, щоб отримати коментар, сфотографувати, і щоб це не зашкодило  бійцям, офіцерам. Закон про дотримання державної таємниці ніхто не відміняв. І частина інформації підпадає під граф «таємно». Тому кожен за поширення  такої інформації може понести відповідальність згідно законодавства», - розповів Володимир Бакай та додав, що найбільше «зло» в АТО – це мобільні телефони.

Окрім того, підполковник, журналіст Володимир Скоростецький наголосив, що солдати не мають права коментувати, де вони були і які функції виконували швидше за їхнього командира.

Офіцер Тарас Грей висловив переконання, що серед багатьох бійців може утворитися нова генерація достойних командирів.

Волинські акули пера розпитали у них, яку інформацію із зони АТО оприлюднювати не можна.

Відповідь стала несподіванкою для багатьох.

Отож, не можна поширювати інформацію:

- Про пересування війська;

- Про кількість зброї у бійців;

- Імена солдатів;

- Не фотографувати важливі об`єкти, які свідчать про місцезнаходження бригади;

- Не публікувати списки загиблих до оприлюднення інформації офіційними установами;

- Робити менше публікацій, фото, відео із похоронних процесій.