Військові журналісти із Західного регіонального медіацентру поділилися досвідом, як правильно писати про події на Сході України.
Зустріч із місцевими медійниками відбулася 2 жовтня.
На початку зустрічі представник медіацентру Володимир Бакай наголосив на тому, що дуже складно працювати в умовах війни, адже є достатньо матеріалу, однак писати можна не про все.
«Журналісти не розуміють, чому настільки обмежують їхні права. Але є документи, які регламентують роботу цивільних журналістів, і є накази, які забороняють доступ до будь-якої інформації. Йдеться про переміщення війська, подальші плани, імена бійців», - зазначив він.
«Кожен журналіст отримує інформацію про ту чи іншу бригаду у військовій частині. І треба знати, як потрапити туди, щоб отримати коментар, сфотографувати, і щоб це не зашкодило бійцям, офіцерам. Закон про дотримання державної таємниці ніхто не відміняв. І частина інформації підпадає під граф «таємно». Тому кожен за поширення такої інформації може понести відповідальність згідно законодавства», - розповів Володимир Бакай та додав, що найбільше «зло» в АТО – це мобільні телефони.
Окрім того, підполковник, журналіст Володимир Скоростецький наголосив, що солдати не мають права коментувати, де вони були і які функції виконували швидше за їхнього командира.
Офіцер Тарас Грей висловив переконання, що серед багатьох бійців може утворитися нова генерація достойних командирів.
Волинські акули пера розпитали у них, яку інформацію із зони АТО оприлюднювати не можна.
Відповідь стала несподіванкою для багатьох.
Отож, не можна поширювати інформацію:
- Про пересування війська;
- Про кількість зброї у бійців;
- Імена солдатів;
- Не фотографувати важливі об`єкти, які свідчать про місцезнаходження бригади;
- Не публікувати списки загиблих до оприлюднення інформації офіційними установами;
- Робити менше публікацій, фото, відео із похоронних процесій.
- 2 просмотра
