Останнім часом з прилавків магазинів на Волині змітають все.
Коли курс долара на «чорному» ринку перевищив 40 гривень, українці кинулися рятувати свої заощадження від інфляції
У супермаркетах один поперед одним брали продукти тривалого зберігання. Найчастіше — найдешевші. Скажімо, лише за один день у луцькому «Сільпо» спустошили полиці з дешевою — 18 гривень за літр — олією. Поменшало й 5-літрових пляшок, які тут припадали пилом ще з минулого року. Оголилися полиці із фасованою гречкою. Розібрали борошно, цукор… Через ажіотажний попит працівники торгівлі не встигали підвозити товар. У пошуках продуктів за вигідними цінами покупці бігали від одного супермаркету до іншого. А придбавши, тішилися, наче діти.
— У «Там–Тамі» взяла цукор ще за 11 гривень, — похвалилася моя знайома. — А наступного дня він уже був по 13. Скільки коштуватиме через декілька днів — ніхто не знає.
Ще одне пояснення ажіотажного попиту почула від розпашілої молодиці років 40, котра штовхала поперед себе візок із кульками борошна:
— Мушу робити запас, бо ж долар росте, ціни щодня стають усе вищими, а зарплату піднімати ніхто мені не збирається.
Звісно, над покупцями, які брали усе, що потрапляло під руку, можна підсміюватися, називати їх панікерами. Але з іншого боку, мають на це підстави. Люди бояться, що на прилавках не буде продуктів, а якщо й будуть, то вже за новими, вищими цінами, тож намагаються створити запаси і таким чином зекономити. Хоча сьогодні виграють, а завтра — програють. Адже ажіотаж має зворотний ефект. Через масове скуповування товари можуть ще більше подорожчати. Підвищений попит призвів до того, що в деяких магазинах обмежують продаж. Наприклад, у «Сільпо» побачила застереження: «Один покупець може придбати не більше 5 кілограмів або 5 одиниць продуктів. Ми не жадібні, але на всіх не вистачить». Це нібито виглядає як турбота про покупців, а натомість підвищує попит, підштовхує брати навіть той товар, який не збирався купувати, бо ж його може не вистачити!
Продуктова лихоманка була і на ринках. Люди виходили навантажені кульками з гречкою, рисом, борошном чи цукром. Усе це нагадувало кризові 90-ті роки. Але тоді була інша ситуація, був дефіцит харчів. Нині їх вистачає. Торік у державі зібрали непоганий урожай пшениці — більш як 21 мільйон тонн. Із них 14 мільйонів — продовольчої, яку використовують для випікання хліба. Тим часом для внутрішнього споживання Україні потрібно лише 9 мільйонів тонн. Словом, із борошном нема проблем. Ажіотаж навколо нього штучний. А зростання цін пов’язане з галопуючою девальвацією гривні. Саме тому вартість борошна у торговельних мережах зросла з 7—8 до 11—16 гривень.
Щодо цукру, то і його, за словами експерта аграрних ринків компанії «ААА» Марії Колесник, у нас теж значно більше, ніж можемо з’їсти. Минулого сезону в Україні виробили 2,1 мільйона тонн солодкого продукту. Ще 350 тисяч тонн залишилося з попереднього. Але через знецінення національної валюти зросла його оптова вартість. Відтак ціна в роздрібній мережі піднялася до 16—17 гривень за кілограм.
У надлишку маємо й олії. За потреби 0,5 мільйона тонн її виробили аж 4,2 мільйона. Щодо рису, вартість якого зросла суттєво, то половину його доводиться імпортувати. Зате популярної в українців гречки — достатньо. Виробили її торік 167 тисяч тонн і ще 60 тисяч залишилося з попереднього сезону. А для внутрішнього споживання вистачить 178 тисяч тонн.
Тож, якщо вірити міністру аграрної політики та продовольства Олексію Павленку, причин для продовольчої паніки нема.
— В Україні є достатньо продуктів харчування, тому не буде їхнього дефіциту, — запевняв він на Всеукраїнському аграрному форумі.
А підвищення цін продуктовими мережами високопосадовець назвав спекуляцією і спробою заробити на паніці. Він висловив сподівання, що ціни «заспокояться» і будуть поступово знижуватися. У Луцьку, скажімо, ажіотажний попит уже спадає, полиці магазинів не порожні. Дефіциту основних товарів нема і на ринках. Щоправда, продавці, з якими доводилося розмовляти, сумніваються, чи повернуться ціни на колишні позиції. Мовляв, таке у нас буває вкрай рідко. До того ж контролювати ціноутворення зараз практично нікому. Інспекцію, яка цим займалася, розформували. Залишається тішити себе тільки сподіваннями, що в ситуацію втрутяться антимонопольники і з’ясують, чи була змова між торговельними мережами та постачальниками продуктів.
