по-русски
Андрій Бородій 
Розпочинається навчальний рік, а отже є можливість пригадати шкільні роки. А що якщо запитати у відомих волинян про їх шкільні часи? Впевненні, що це буде цікаво.
Як повідомляє Луцьк з посиланням на konkurent, для кожного хто в очікуванні невідомого переступив шкільний поріг вперше, 1 вересня це особливий день. Наприклад: для Алли Надточій, депутата Луцької міської ради, в школі було цікаво навчатися, колектив був дружній, вчителі намагалися навчити дітей хорошого, доброго, вічного. Звичайно було такі, що списували, і такі що навчалися самі.
Наталія Попова, волонтер. Навчалася в Володимир-Волинському. Про школу має лише теплі спогади. З однокласниками спілкується в соціальних мережах. Позитивно відгукується про клас і поза школою... Завжди допомагали одне одному і з уроками, і зі списуванням, і з першими коханнями-зітханнями...
Для Тараса Божидарника, доктора економічних наук Луцького НТУ шпаргалки не були потрібні, але колись виручила лінійка з формулами по тангенсах, синусах і котангенсах. Відносини з вчителями були позитивні, крім вчителя географії та допризовної підготовки.
Дмитро Грелюк, директор розважального центру «Промінь» згадує навчання в ЗОШ №25, де вдавалося знайти спільну мову з вчителями, учнями. Навчання для нього давалося легко, з шпаргалками не ловили, бо він їх не робив, а от списувати інколи доводилсь.
Галина Падалко, ведуча, координаторка Громадянського Руху «Свідомі» визнає, що шпаргалки робили різні. Навіть була ручка-шпаргалка, всередину якої, як сувої, автоматично скручувався згорточок паперу.
Мирослав Ватащук, волонтер, журналіст розповіла, що найбільшою популярністю користувалися шпаргалки-гармошки. Відносини з вчителями були рівними, не конфліктними.
Для Віктора Чухрая, фотохудожника, про шпаргалки мова на йшла, бо він був відмінником в ЗОШ №3. А в школу завжди любить ходити, особливо 1 вересня.
А які у вас залишились спогади про школу?