Здається, на перший погляд, чи може тендітна жінка кардинально змінити суспільство, якщо це переважно пріоритети чоловіків? Але коли йдеться про активну громадську діячку, координаторку Волинського прес-клубу - Богдану Стельмах, то я впевнена, що може.
Редакції сайту Луцька Богдана розповіла про роль громадської роботи у її житті і поділилася з нами секретом успіху.
Як відомо, Волинський прес-клуб має тривалу історію і тут організовується чимало різних заходів. Але про те, як з`явився прес-клуб на Волині мало хто знає. Розкажи будь ласка про історію виникнення прес-клубу?
Прес-клуб як юридична особа, почав діяти з 2005 року, тобто наступного року нам вже буде 10. Хоча з 2004 року він вже існував, але не на постійні основі. Тоді Волинський прес-клуб належав до мережі прес-клубів України, яка була створена Українським освітнім центром реформ, і відповідно організатори шукали представництва в різних регіонах. Оголошували конкурси на це місце, я подала свою заявку і пройшла. Я займаюсь організацією різноманітних медіа-заходів, тренінгів. Пізніше діяльність розширилась в напрямку правової та освітньої.
Що найважливіше для тебе у громадській діяльності як для громадського діяча та активної свідомої людини?
Мабуть, для будь-якого громадського активіста важливо, щоб ті питання та проблеми, які є нагальними у суспільстві, вирішувалися, щоб відбувалися зміни та покращувалася роль територіальної громади. В громадські активісти не може йти байдужа та лінива людина, тому що громадська діяльність вимагає великої активізації і креативного мислення. Таким чином, людина самореалізовується.
Чи помітна активність громади у Луцьку?
Є дуже багато людей, особливо молоді, яка займає активну життєву позицію. Молоді люди готові змінювати себе і світ навколо. І особливо показові - революційні зміни в суспільстві. Революція гідності підштовхнула суспільство до активних дій та змін. І ми не можемо передбачити, наскільки позитивними будуть ці зміни. Бо може бути все проблематичніше, ніж раніше. Але, зрештою, якщо нічого не робити, то не буде ніякого результату.
Безперечно, Революція гідності значно вплинула на активність громади та молоді зокрема. Результатом цього є різні проекти, які можуть змінити наше суспільство. А які проекти є у фонді вашої організації?
В нас їх було досить багато. Але назву найцікавіші. Це доступ до інформації журналістів і громадян, правова освіта різних категорій населення. Кілька років поспіль ми виступаємо партнерами міжнародного фестивалю Документального кіно. Отакі найважливіші напрямки, на мою думку, привели до певних результатів. Крім того, ми ще займаємось підвищенням професійного рівня журналістів та громадських активістів.
Розкажи про проект, який вразив найбільше?
Їх є кілька. Але скажу про два основних. Про один із них вже згадувала. Це міжнародний фестиваль Документального кіно. У грудні проводимо мандрівний фестиваль Документального кіно. Є ще наш прес-клубівський спільно з партнером - громадською організацією «Гендерний центр» – «Гендер у медіа», якому по суті ми присвятили попередній рік. В рамках проекту організовували різноманітні тренінги та медіа-кав`ярні, порушували питання торгівлі людьми, сексизму, грошей, бюджетування. Цей проект отримав результат так званої «Снігової кулі», тому що учасники наших медіа-заходів доносили у своїх редакціях ті знання, які отримали тут.
Як на мене, дуже цікава та актуальна тема. І відповідно питання до тебе, як до спеціаліста: яка ситуація у місцевих медіа з гендерною рівністю?
Ми досліджували питання представництва чоловіків і жінок у медіа на Волині і хотіли спростувати чи підтвердити твердження, що журналістика – це жіноча професія. Виявилося, що жінок в журналістиці значно більше, ніж чоловіків. Водночас підтвердилося те, що керівні посади в області займають чоловіки. Мабуть, така ж ситуація в Україні. Але окрім того, нас цікавила не лише кількісною, але й якісна сторона. Соціальні та освітянські теми ближчі жінкам, а політика – чоловікам.
Це стереотипи українського суспільства. Як ти вважаєш, їх потрібно ламати? Якщо так, то яким чином?
У суспільстві існують чоловічі правила. Потрібно змінювати правила, щоб тенденція щодо більшості чоловіків на керівних посадах та в політиці змінювалась.
Для того, щоб змінювати суспільство, потрібно мати кошти. Як ви залучаєте кошти?
Це грантова та місцева діяльність. Коли організовуємо різні медіа-заходи, то кошти надають окремі члени нашої організації, зокрема, підприємці.
Чи співпрацює Волинський прес-клуб з іншими громадським організаціями?
Безперечно, постійно. Надаємо консультації, організовуємо спільні заходи та проекти. Наприклад, минулого року із благодійним фондом «Стопрак» ми спільно проводили акцію по збору коштів на придбання шейкера для тромбоконцентрату. І нам вдалося зібрати 97 тисяч гривень на його придбання. Насправді, втішило те, що дуже багато волинян відгукнулося.
А як залучаєте волонтерів до діяльності?
З волонтерською діяльністю у нас не дуже, бо Волинський прес-клуб - специфічна організація, яка не проводить різних флешмобів та інших акції. Буває, що ми стаємо волонтерами інших організацій. Щоправда, одного разу ми залучили волонтерку з Корпусу миру. Але через складну ситуацію у країні волонтерів відкликали назад. Періодично у нас є студенти, які долучаються до певних заходів. Крім того, журналістів запрошуємо. Все залежить від цілей та завдень конкретного заходу чи проекту.
В будь-якої громадської організації є певні проблеми в діяльності. Що у Волинському прес-клубі викликає найбільші складнощі?
Мабуть, для більшості організацій основне питання – фінансове. Якби хто не переконував, що головне – ідея, а гроші знайдуться, це не так. Бо коли немає коштів, то неможливо цю ідею втілити в життя. Гроші потрібна на оренду приміщення та інші витрати. А буває, що й на це не вистачає. Тому ми не можемо залучити людей на постійну основу, а це було необхідно для розширення діяльності. Тобто через відсутність коштів виникає замкнене коло.
А з місцевого бюджету виділяються кошти на підтримку проектів? Як відбувається співпраця з ними?
Органи місцевого самоврядування оголошують щорічно конкурси для молодіжних громадських організацій. Спочатку ми брали участь в цих конкурсах, але потім відмовилися, бо потрібно давати дорогу тим організаціям, які не мають грантової історії. І на таких конкурсах це можливо.
Як я говорила раніше, наша діяльність специфічна, а відповідно не завжди ми можемо залучати кошти з місцевих грантів. А з органами влади ми працюємо для висвітлення та донесення певних проблем суспільства, а також їх вирішення. Буває так, що потрібно об`єднати зусилля влади і громади для розв`язання тих чи інших питань.
Події останніх місяців довели, що в українців сформувався певний рівень громадянської культури, про який раніше або замовчували, або його зовсім не було. На твою думку, яка ситуація в Луцьку?
Помітно зросла свідомість громадян. Наприклад, одного разу стала свідком розмови двох товаришів. Один говорить іншому, щоб той просто так не кидав недопалки під ноги, а в смітник. І це вже тішить. Але людям ще бракує самоорганізації. Хороший приклад такої самоорганізації – діяльність Самооборони як під час майдану, так і зараз. Тому є надія, що люди будуть об`єднуватися навколо певних проблем і намагатися їх вирішувати. І я думаю, що влада також зрозуміла, що існувати по-старому вона не вже не зможе. Кожен крок підлягатиме контролю збоку громади.
Будемо сподіватися, що все зміниться на краще найближчим часом і в Україні буде мир. І на завершення питання: секрет життєздатності Волинського прес-клубу?
Я його не знаю. Але, мабуть, один із секретів – це внутрішнє бажання кожного члена організації, щоб вона діяла. Як я кажу завжди, 24 години на добу ти громадський активіст. Ти працюєш на ідею та результат, а не на заробітну плату. Мабуть, це основний секрет.
Спілкувалася: Ірина Мусій
- 2 просмотра
