Питання координації забезпечення волинських військових лежить здебільшого на плечах волонтерів. Бо вони доставляють провізію, амуніцію безпосереднього солдатам на блок-пости. А ось до централізованого забезпечення є чимало зауважень.
Про це пишуть Волинські новини.
Про це стало відомо 18 серпня під час зустрічі Луцького міського голови з військовими, які перебувають на лікуванні, або у відпустці в Луцьку.
Зокрема, солдат Андрій Мудрик розповідає, що ті продукти, забезпечення, які надходять до офіцерів, часто до рядового складу не доходять.
«Те, що приходить на «общак», до солдат не доходить», - каже він.
Був випадок, розповіли учасники зустрічі, коли один із військовослужбовців передавав назад, у тил, продукти, які надійшли від волонтерів у зону АТО. А вже на місці ще одна жінка продавала на ринку ці консерви.
Розповідають військові, що часто до них приходять і бронежилети низької якості. Часто вони не витримують постріли з калібру 5.45. «Виходить, заробляють на наших життях», - каже військовийМихайло Дацюк.
Особливо складно, кажуть солдати, завезти харчі на передову – в ті точки, де найінтенсивніше ведуться бої. Та, незважаючи на все, це таки вдається зробити.
Батьки мобілізованих, які за ці кілька місяців стали активними волонтерами, розповідають історію, як вдалося доправити передачі на Савур-Могилу, яку військові зайняли з величезними зусиллями і втратами.
«І туди доставляють. У нас один боєць кілька днів ховався від обстрілів в окопах, бо не можна було туди добратися. Але йому вдалося вихопити момент, коли було затишшя, і разом з караваном, який туди їхав, він передав це хлопцям», - розповідає Ярослав Мудрик.
До слова – сам він не один десяток років віддав, перебуваючи на службі в ЗСУ. Був і заступником військового комісара. Зізнається, що сина Андрія міг «відмазати» одним дзвінком та цього не зробив. Нині його син приїхав додому. А там йому довелося геть несолодко – хлопець зі своїми побратимами з боєм вирвався з оточення на своєму танку.
