З черговим візитом до Луцька прибули журналісти зі Сходу та Півдня України у вівторок, 19 серпня. Проект «Редакції за обміном», координатором якого у Луцьку є Ольга Бузулук, розпочався ще у квітні. І це вже третя зустріч. Місцеві акули пера поцікавилися у колег зі Сходу, як вони працюють у складних умовах війни, яка ситуація на Сході та Півдні України і як знайти компроміс між журналістами всієї України, щоб перемогти в інформаційній війні з Росією.
Ми називаємо їх ополченцями, бо так безпечніше
Ірина та Вікторія, телекомпанія Красного Луча, півтора тижня живуть у Києві:
- Ми звикли називати ЛНРівців ополченцями, бо так було безпечніше. Наш канал – це єдиний канал, який працює. І ми розповідаємо нашим глядачам, як виїхати з міста, де перебувають терористи та які їхні дії. В телекомпанії було більше 20-ти людей . Зараз залишилося троє. Вони працюють, як вдається. На жаль, знімати неможливо. Тому доводиться інформацію збирати по-іншому. Окрім того, ми намагаємось допомагати дистанційно тим, хто там залишився..
Журналіст із Слов`янська:
- В нас не було виходу, тому ми писали і називали їх ополченцями, для того, щоб люди були поінформовані про їхні дії.
В Красному Лучі вже три місяці немає соцвиплат
- Вже три місяці в місті нема соцвиплат та пенсій. Як людям вдається виживати, велике питання. Гуманітарна допомога майже не надходить. Добре, що поки є вода та світло. Ми планували, що наше місто швидко звільнять і повернемось додому, але місто ще не звільнили . І як будемо жити далі, не знаємо.
Ми – різні, але ми повинні припинити про це говорити
- Багато говорять, які ми різні. Але я вважаю, що потрібно забути те, що було більше 10-ти років тому, під час першого майдану. І журналісти в першу чергу повинні припинити казати про те, що ми різні. От, наприклад, деякі блогери з Луганська переїхали у Київ і пишуть, що у Луганську маргінали. Той, хто це пише, перший маргінал, - резюмує журналістка із Красного Луча Вікторія.
Проблема із переселенцями
Олена Сорока, позаштатний кореспондент новин «НТН» з Харкова:
- Можу сказати, що хоч ми не втягнені у війну, але коли брали Харківську ОДА, то наші ЗМІ зазнали нападу. Від деяких сепаратистів ще досі лунають погрози. Тому журналістам працювати важко. Також у Харкові є проблеми із переселенцями. Житло, в якому більшість проживає, розраховане лише на літній період. А що буде взимку, не ясно.
Алла Мельничук, журналістка з Бердянська:
- В Бердянську вдвічі збільшилася кількість населення через переселенців. І більшість також живе у закладах літнього відпочинку. Взимку це може призвести до соціальної катастрофи.
Питання відповідальності медіа
Журналіст з Макіївки, видання «Макіївські новини»
- Я знаю, що самодостатніх журналістів дуже мало. І коли у нас ДНР оприлюднила наказ, за яким повинні пройти реєстрацію всі ЗМІ, щоб продовжувати працювати, то ми відмовились це робити. Частина журналістів перейшла на бік ДНР, але багато виїхало. Запросили нас на круглий стіл. І коли я запитав, чи будуть там озброєні люди, то у відповідь почув, що так. То що це за такий круглий стіл? Ми відмовились. Я хочу сказати, що писати і ходити на якісь заходи ДНР зараз дуже небезпечно
Не треба лякати один одного свободою
Журналіст з Херсона Сергій Солоткін:
- Мені здається, що найголовніше - це, щоб люди розуміли один одного. Ми вже так програли інформаційну війну з Росією. Не треба лякати один одного свободою, погрожувати походом на Київ. От у нас більшість думає, що на Волині – бандерівці. А я приїхав, і за весь час перебування тут не знайшов жодного бандерівця. Треба бачити ворога там, де він є. В Херсоні нема проблем української та російської мов, як про це говорять, але у нас прикордонна територія. І часто на полях є міни.
- 2 просмотра
