Трагедія трапилася торік у місті Яремче. Під час шкільної екскурсії дівчинка стала на мокрий камінь, підсковзнулася й упала у воду. Життя дитині намагався врятувати чоловік із Рівного, проте марно.
«Є такі злочини, коли ти без вини винний, – коментує захисник вчительки Микола Сорокопуд. – У цьому випадку наявний формальний склад злочину. Згідно з наказами Міністерства освіти і науки України та про екскурсії дітей, керівник групи повністю відповідає за їхнє здоров’я й життя під час навчального та виховного процесів. Тобто, якщо з ними щось трапляється (виняток – форс-мажорні обставини: землетрус, обвал, буревій), то відповідальність за це лежить на керівнику групи. У нашому випадку зі всього обсягу обвинувачення суд залишив лише частину, зокрема те, що троє дітей залишилися поза увагою педагога на декілька хвилин, коли і трапилася біда. На нашу думку, це об’єктивне рішення, тому ми й не подавали апеляцію».
ЯК ТРАПИЛАСЯ БІДА
«Коли автобус приїхав на місце, усім діткам розповіли про маршрут екскурсії: куди і як рухатимуться, де фотографуватимуться, де можна буде купити сувеніри. Опісля уся група перейшла через пішохідний міст. Учителька перевірила дітей і виявила, що немає дівчинки й двох хлопців. Класний керівник одразу зателефонувала школярці на мобільний. Та відповіла, що затрималися на ринку, купують сувеніри. Вчителька наполягла, щоб діти негайно приєдналися до групи.
Суд почав з’ясовувати, чому вона не пішла їх зустрічати, що стало на заваді цьому?
Спробуймо оцінити об’єктивно: хіба могла вчитель піти назустріч цим дітям, залишивши інших, чи були підстави засумніватись у словах школярів, які пообіцяли одразу приєднатися до групи?! Вона навіть не допускала жодної думки, що дівчинка може ослухатися. Та завжди була як «хвостик» біля неї, що й видно з фото. І зі слів вчительки, і батьків, дівчинка була слухняною. Я відвідував місце трагедії. Підвищена небезпека була з того боку, де вже перебувала група дітей. Там небезпечний берег, велике каміння, усі туристи фотографуються, а біда трапилася з іншої сторони містка. Суд визнав учительку винною у тому, що вона не пішла й не привела дітей до групи», – провадить далі розмову Микола Сорокопуд.
Яремче – місце, яке до вподоби туристам із усієї України. Начальник управління освіти Луцької міської ради Олег Гребенюк розповів, що бував там раніше. На його думку, це місце зовсім не облаштоване для туристів, місцева влада безвідповідально ставиться до цього, бо випадки загибелі людей там не поодинокі: «В Яремче біля річки нічого не огороджено, немає жодного попереджувального знака, дитина послизнулася на мокрому камінні й пішла за течією, її моментально занесло у вир. Але суд прийняв таке рішення, що ж тут зробиш, суд – це суд. Складно щось коментувати там, де є горе». Управлінець повідав, що знає засудженого класного керівника, й охарактеризував її як фахового педагога. «Це ж не те, що вона допустила певну злочинну діяльність. Смерть дівчинки – біда і для однієї, і для іншої сім’ї. Пригадую Яремче: ринок із одного боку, річка – з іншого. Діти завжди бігають туди-сюди за сувенірами. У той роковий день дівчинка спустилася вниз без жодного попередження, щоб сфотографуватися на камінні. Звісно, вчителька повинна дивитися, але ж десь у той момент стежила за іншими дітьми, бо ж кожну секунду за всіма не вгледиш. Одна секунда – й усе…», – закінчує свою розповідь Олег Гребенюк.
ПОКАРАННЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЬКИ
«Класний керівник, яка організувала поїздку, отримала три роки обмеження волі, але відповідно до статті 75 КК України суд вирішив, що їй недоцільно реально відбувати покарання й застосував до неї статтю щодо іспитового терміну. Тобто, якщо впродовж двох років вона не вчинить будь-якого злочину й виконуватиме обов’язки, покладені на неї згідно зі статтею 76-ї КК України, то вважатиметься несудимою й не відбуватиме основного покарання. Щодо неї застосували також додаткове покарання: її позбавили права займатися екскурсійною діяльністю строком на три роки», – розповів захисник засудженої Микола Сорокопуд. Вирок оголосили 10 лютого. На сьогодні він ще не набув чинності. Згідно із законами України його можна оскаржити упродовж 30 днів.
ПОЗИЦІЯ БАТЬКІВ
«Вони казали, що не знають, чи оскаржуватимуть вирок, – ділиться Микола Сорокопуд. – У них двояка позиція: батькові в суді тяжко було говорити про покарання. З одного боку, він розуміє, що не по-християнськи просити покарання для іншої особи, бо вона теж страждала, а з іншого – загинула його дочка. Вчителька теж душу і серце вкладала у виховання дітей, бо є їх класним керівником із п’ятого класу. Вона також ночі не спала, серце й у неї болить за втрату. На похоронах був цілий клас, класний керівник, дирекція школи. Для всіх це спільне горе. Тоді батьки казали, що все розуміють і не були категоричними щодо покарання винних. Але під час слідства їх позиція змінилася. Мама дівчинки просила суворого покарання для вчителя – позбавлення волі». «ЗОШ І–ІІ ступенів № 24 – технологічний ліцей» Вчителька, яку засудили, продовжує навчати дітей у школі. «Так, вона працює у нас. Наскільки я знаю, до неї немає упередженого ставлення з боку педагогічного колективу чи батьків. У житті так буває, що не завжди найгірші речі трапляються з найгіршими людьми. Зазвичай навпаки», – розповіла директор «ЗОШ І–ІІІ ступенів № 24 – технологічний ліцей» Юлія Гринчук. Директор школи повідомила, що з весни екскурсії відновляться, і жорсткість умов їх організації залежить від міського управління освіти. Сьогодні, згідно з нормативними документами, на 10 дітей мусить бути один супроводжуючий.
ПОДАЛЬША СИТУАЦІЯ З ПОЇЗДКАМИ
У зимовий період екскурсії у школах заборонили. «Щодо цього є відповідні нормативні документи. Виїжджали лише учні луцьких шкіл на конкурси за кордон. Тим паче, поїздки автотранспортом дозволені лише у світловий період дня, а зараз день короткий», – розповідає начальник управління освіти Луцької міської ради Олег Гребенюк. Щодо зобов’язань організовувати поїздки, то вчителі таких не мають. «І в Україні, і за кордоном практикують екскурсії, завдяки яким вдається розширити кругозір дітей, вони здобувають нові знання, знайомляться з рідним краєм. Відбувається і великий виховний процес. Поїздки для школярів бажані й рекомендовані. Втім, це не входить до обов’язків класного керівника. Зазвичай ми подорожуємо Волинню, в нашому краї є що показати. Однак часто школярі їздять й у Карпати, Рівне, Київ», – пояснює Олег Гребенюк і додає, що раніше на екскурсії з учителями їхали двоє батьків, тепер їх кількість збільшиться.
ПОДІБНІ ВИПАДКИ, СВІТОВА ПРАКТИКА
На Волині були подібні трагічні випадки. В Локачинському районі хлопчик зайшов за межі навчального закладу, впав у каналізаційний колектор і помер, виховательку інтернату засудили. Ще раніше в Ківерцях також загинула дитина.
«В Україні таких випадків багато, – говорить адвокат Микола Сорокопуд. – Вчителі повинні проводити виховний процес (екскурсії, подорожі, змагання), а за руку усіх не прив’яжеш, це ж діти. Деякі норми наших законів – пережиток старих часів. У цивілізованому світі до цього підходять дуже обережно, зокрема до визнання вини вчителів щодо трагічних випадків під час навчально-виховного процесу. Потрібно, як мінімум, установити грубе порушення педагогом своїх обов’язків. Якщо під час екскурсії вчителі сіли десь, порізали огірочки, поставили пляшку й святкують, а діти роблять що хочуть, то це явне невиконання своїх обов’язків. В Європі батьки також відповідають за виховання дітей, бо ж із них ці обов’язки ніхто не знімав. А вчителя карають лише тоді, коли встановлена умисна груба вина».
ОСТАННЄ СЛОВО КЛАСНОГО КЕРІВНИКА В СУДІ
Під час судового засідання класний керівник сказала: «Якщо покарання, яке винесе суд, якимось чином полегшить біль утрати для батьків, то я згодна його нести». Втім, це не поверне батькам дитину і не зменшить біль утрати. Тому, врахувавши усі обставини, суд прийшов до висновку, щоб до педагога застосувати іспитовий термін. Зауважимо, що у вчительки також є діти – два сина, які навчаються у виші. На фото 14-тилітня Ліза стоїть праворуч біля вчительки.
- 2 перегляди
