Волинські волонтери в суботу повернулися із поїздки на схід, - пише Нововолинський інформаційний портал.
Роман Мартинюк написав своєрідний звіт:
- Заїхали у Ворзель, добилися Панцирів. 100шт. 1900грн. «купували» протягом 6-ти годин, на Темпі черга. - Дорога далі цілу ніч. Лише опівдні приїхали на місце. Роздавали передачі та бронежилети. Привезли 7-м бійців із Волині із відпустки. Назад забирали 10-х...
- Сільські дороги вивчили вже мало не як вдома. Наступна зупинка - нас зустрічають і не впускають... Там за посадкою наші гради та гармати, які вночі лупитимуть по цілях у Мар'їнці. Цілі то відомі, однак результати незрозумілі... Чому новини розповідають лише про цивільних загиблих? Розвідка помилилась? Немає чим похвалитись? Боюсь за цю історію постраждає ще хтось із наших офіцерів... - Бойовий дух у наших на висоті. Із кожним рейсом розумію - ми їм потрібні! А вони нас захищають... Думав, це так просто у книжках пишуть. Тепер це розумію і бачу на власні очі...
- Третя точка - Оленівка-Докучаєвськ. Туди перекинули частину наших із Маріуполя. До Донецька лише 15км. Люди звідти тікають. На блок-посту черга із легкових автомобілів на кілометри... Усі їдуть на уікенд у бандерівський Маріуполь до моря...
- Валерій Курстак наш гуру - роздає подарунки - пачка розгрузок від Vadym Kurylovych.
- А ось і рукомийники, які виготовили хлопці під керівництвом Олексія Панасюка ще весною. І ми помили руки перед вечерею. Темніє там значно раніше аніж на Волині. - Дорога додому була вже у темноті. Їхали тим же маршрутом. Дзвонили аби наші ж не стріляли... Ночами там ніхто вже не їздить. На нашому блок-посту під Мар'їнкою бачили автобуси із шахтарями, яких наші перед обстрілом не пускали туди... Бачили перші постріли із наших позицій по сепарах... Бачили селян які в темноті стояли на вулиці і чекали на залпи...
-Доїхали о 23.00 до Курахове і почули залпи нашої артилерії по Мар'їнці. Чому нашої - били по скупченню техніки сепарів. Тривога там була цілий день. Лише результати обстрілу точно не відомі... Пожежна машина помчала туди просто перед нами. Ми повернули ліворуч...додому.
- Дорогою ВПЕРШЕ пробили колесо. Обидва наші буси. Раніше такого не було, жодного разу. Обидва відразу пожувало... Шукаю пару пристойних скатів завтра... - Житомир-Волинь зустріли нас грозовими хмарами. Ну це як завжди..
- Дорогою додому перед Рівним "спіймали" попутну фуру на Львів, відправили бійця у відпустку додому аж за Стрий... Йому дали троє суток... Ледве встигне в хату зайти... Дякуємо усім добрим людям за допомогу фінансову, матеріальну та моральну. Рейси виснажують морально, фізично та розумово. Телефон ненавиджу. Деякі дзвінки дуже складно переварити, пояснюю і благаю. Поїдемо ще. Шукаємо ресурси і опрацьовуємо маршрут. Вірю, що ми можемо перемогти! Але розпочинати треба із себе самого! Нововолинські бійці отримали багато передач, бронежилетів та розгрузок, але про це - пізніше.
- 1 перегляд
