Сьогодні лучани прощалися зі ще одним загиблим бійцем батальойну «Айдар» Сергієм Шостаком, - інформує Під Прицілом.
На Театральній площі міста зібралося понад дві сотні люду – родичі загиблого, знайомі, влада та небайдужі містяни, аби провести в останню путь ще одного Героя України.
Спочатку панхиду по загиблому провели у Святотроїцькому соборі, а потім на Тетральній площі міста.
Сергій Шостак – боєць батальйону «Айдар», як запевняють друзі загиблого на війну він пішов добровольцем.
Голова громадської ради при Управлінні МВС антон Цісарук розповів про те, якою мужньою та справедливою людиною був загиблий герой України Сергій Шостак.
«Його короткий вік це приклад мужності порядності і служіння людям. Працюючи в «Беркуті» він був там де складніше. Миротворець. Мав постійну активну громадську позицію. Завжди був в першим рядах під час революції на Майдані. Будучи пораненим, одним із перших відкликнувся на потребу підтримувати порядок у Луцьку. Він хотів відновити довіру громадян до міліції», - розповів Антон Цісарук.
А також додав, що боєць мав можливість повернутися на Волинь, однак вирішив відстовати честь України до кінця.
«Він і на війні був в перших рядах. Був у загоні розвідки. Три тижні тому я особисто з ним спілкувався і казав, що на Волині формується спеціальний підзроділ «Світязь», який також ще встигне повоювати на Сході. Подумвши, він ввічливо сказав: «Переможемо на Сході – тоді я подумаю». Він залишився на передовій. Вічна тобі пам'ять та слава, побратиму».
Підприємець Володимир Кунц, який під час усієї панажиди тримав портер героя з написом «Ні кроку назад» також взяв слово та навіть запропонував міській владі перейменувати на честь героя одну із вулиць Луцька.
«Ми фотографували його в Києві, і коли я взнав, що нашого Сергійка більше немає я довго думав. Чи нести цей портрет. Але коли я прочитав його кредо – я вирішив, що варто. Він є гідним прикладом нашим дітям. Він був справжнім чоловіком і завжди показував нам як треба жити. Хотів би звернутися до керівництва міської ради, щоб той провулок де працював герой перейменувати на його честь, бо він цього заслужив. Ніхто з підприємців і досі не може повірити, що його більше немає».
Товариш Сергія Шостака Леонід написав вірш на честь друга.
«Він вважав, що його місце там – на передовій. Завжди брався робити все своїми руками і шкода, що не дожив до нашої перемоги».
І наостанок слова співчуття та глибокої поваги висловила начфін батальйону «Айдар» Каріна.
«У батальйоні мене звуть «мамкою», тому що я опікуюся хлопцями в різних напрямках, і нажаль двохсотими. Сьогодні від нас пішла незвичайна людина, у нього не можна було не закохатися після кількох хвилин спілкування. Я памятаю, як він показував знімок де наскрізь у кістці гомілки стирчить куля і він посміхався. Він ще не твердо става на ногу, але він вже рвався в бій. Він багатьох навчав і я впевнена, що це багато кому вряту життя. Ця людина пройшла три війни – Афганістан, Придністров'я, Косово, а помер захищаючи Україну», - крізь сльози сказала Каріна.
В останню путь проводжали загиблого Сергія Шостака під гасло «Герої не вмирають!», а колишні колеги несли його медалі та нагороди. Поховають героя на алеї слави на кладовищі у селі Гаразджа.
- 1 перегляд
