Нещодавно оперативна група співробітників управління карного розшуку та працівників УБОЗ УМВС України у Волинській області повернулася із зони проведення антитерористичної операції. Волинські правоохоронці впродовж місяця надавали допомогу колегам у місті Сєвєродонецьк Луганської області. Там хлопцям довелося працювати у надскладних умовах.
Про це повідомляє прес-служба волинської міліції.
Про те, як оперативники Волині несли службу в Луганській області, – наша розмова із Олександром Балицьким.
– Олександре Івановичу, хто координував роботу групи на Сході та які завдання поставали перед прикомандированими працівниками з Волині?
- Нас прикомандирували до сєвєродонецького міського відділу міліції і там ми перебували у підпорядкуванні керівництва Департаменту карного розшуку МВС. Роботу групи у складі 10 осіб очолювало та координувало місцеве керівництво. Усі завдання ми узгоджували з ними. Крім нас, у так звану «збірну» групу західного регіону входили співробітники карного розшуку із Чернівців, Івано-Франківська і Тернополя. Ми спільно із чернівецькими колегами працювали у Сєвєродонецьку, а решта – в місті Лисичанськ.
Крім того, завдання ми виконували спільно із місцевими оперативниками, оперативними службами МВС та бійцями інших підрозділів, зокрема із співробітниками батальйону «Львів».
Виконували завдання, над якими, зазвичай, і працюють оперативні працівники. У Сєвєродонецьку виконували окремі доручення щодо кримінальних провадженнях. Ми також перевіряли затриманих та підозрілих осіб щодо їх приналежності до кримінальних угрупувань та терористичних організацій. Крім того, забезпечували збір та перевірку оперативної інформації. Також несли службу на блокпостах у Сєвєродонецьку та Лисичанську і прилеглих до них територіях: виявляли осіб, які перебували в розшуку за вчинення різних злочинів або ж за активне сприяння діяльності незаконним збройним формуванням.
- Перебуваючи у Луганській області, чи зіткнулися ви із якимись труднощами? Можливо, непорозуміннями із місцевим населенням, в тому числі із колегами?
- Скажу так: увесь період роботи на Луганщині, а це цілий місяць, жодних непорозумінь із особовим складом не виникало. Навпаки - повна злагодженість у роботі, взаєморозуміння та співпраця задля спільного результату. Скажу більше – з-понад трьохсот осіб особового складу міськвідділу міліції Сєвєродонецька на бік терористів перейшло лише три співробітники ОВС. І, що дуже важливо, вся зброя, що була у міськвідділі, повністю збережена, жодної одиниці табельної до рук терористів не потрапило. І в цьому заслуга, безперечно, працівників карного розшуку. Варто відзначити те, що, незважаючи на окупацію, місцева міліція продовжувала виконувати свої функції: виїздили на виклики, документували скоєні злочини. Працювали в автономному режимі. Таку самовіддачу правоохоронців не можна не оцінити.
Хочу підкреслити і те, що відношення цивільного населення до нас було загалом позитивним. Адже місцеві, попри усі сили російської інформаційної пропаганди, відчули реально життя на контрасті: «до» окупації та «після». Вони самі зробили висновки, а тому всіляко нам допомагали із харчуванням, вишукували навіть запчастини до транспортних засобів. Довелося особисто поспілкуватися із колишнім афганцем, який свого часу пройшов дві війни. Спочатку цей чоловік ідейно відстоював визнання ЛНР та, взявши до рук зброю, воював на боці сепаратистів. Але на якомусь етапі він усе переосмислив: війна, яку він веде, «неправильна», а контингент воїнівпсевдореспубліки досить специфічний. Чоловік добровільно склав зброю і здався правоохоронцям. Підсумую - свідомість місцевих змінилася.
- Яка ситуація зі злочинністю була в місті?
- Щодо злочинів, то з усією впевненістю скажу, що мобільних телефонів тепер там точно вже не крали. Безумовно, у Сєвєродонецьку із скоєннями правопорушень проблема лежить у дещо іншій площині. Однак насиченість патрулів працівниками ОВС, бійцями Збройних Сил України та добровольчих батальйонів не дозволяла зловмисникам скоювати крадіжки чи вчиняти мародерства. Але, були факти крадіжок транспортних засобів. Пригадую, як спільно із місцевими колегами вийшли на слід зловмисників та оперативно затримали групу «угонщиків», на рахунку яких було шість викрадених автомобілів та сім мопедів.
- Чи часто ви та інші співробітники, які поїхали з вами в зону проведення АТО, опинялися у незвичних для вас ситуаціях? Чи доводилося працювати в екстремальних умовах?
- Нам доводилося щодня працювати у надскладних умовах. Що не день - то новий екстрим. Погодьтеся, працювати вкрай складно, коли ти в постійному емоційному та фізичному напруженні. У нашій щоденній роботі ми до всього звикли. Але там, повірте, мали справу уже не зі злодіями та шахраями, а із «озброєними» злочинцями. Нам щодня доводилося виконувати роботу на грані ризику, пересуваючись замінованими територіями, не побоюсь сказати - «під прицілом». Згодом там передбачаєш небезпеку інтуїтивно, а тому завжди готовий діяти. У місті було чимало ворожих засідок не тільки у житлових будинках чи квартирах. Скажімо, ось так виглядає «лігво» терористів, яке ми виявили.
- Олександре Івановичу, які особливості роботи в зоні проведенняАТО?
- Зважаючи на ситуацію в державі, в деякій мірі було спрощено законодавство на час проведення АТО. Це стосувалося оформлення процесуальних документів, отримання дозволів, а також порядку застосування табельної вогнепальної зброї. Ці зміни значно полегшили нашу роботу.
- Чим відзначилися наші працівники?
- Хочу відзначити усіх наших оперативників, котрі гідно виконували свої обов’язки та допомогли колегам. Ми виявили чималий підпільний склад вогнепальної зброї, що добре переховували терористи. Отримали інформацію, що поблизу міста Сєвєродонецьк на території підсобного господарства чоловіка, який воює на боці сепаратистів, закопаний арсенал вогнепальної зброї. Тоді ми вилучили нарізну зброю, гранати та безліч набоїв до автоматичної зброї. Крім того, ми виявили підпільний склад медикаментів російського виробництва спеціального військового призначення.
- Чи готові працівники карного розшуку поїхати знову?
- Головне, що ми усі повернулися живі і здорові. Якщо отримаємо наказ, не вагаючись, поїдемо боронити свою Батьківщину знову.
