Триденнна боротьба в Генеральній прокуратурі України – це лише частина історії 42 –ох бійців 51 бригади, які потрапили в засідку вкінці липня, і не маючи ані їжі, води, боєприпасів, перейшли російський кордон. Вони повернулися в Україну і їх почали звинувачувати у дезертирстві.
Ця історія триває уже кілька місяців. Бійці ж 51 ОМБ поїхали на Схід у квітні. З літа хлопці перебували під вартою в Запоріжжі. Їх відпустили додому лише 26 жотвня на парламентські вибори.
«Дезертирство», - стверджував військовий прокурор Михайло Івлєв, який займався цієї справою.
«Дезертири», - говорив генерал Пушняков, з яким власне і виник конфлікт.
До кого вже тільки не зверталися матері і скільки чули обіцянок від політиків – місцевих і не тільки. Але все перетворювалося на піар.
Точкою зрушення у справі бійців 51 бригади була поїздка до Генеральної прокуратури України.
Рідні бійців спільно з активістами «Автомайдану України» прийшли під Генеральну прокуратуру 4 листопада. Основне завдання, яке ставили вони перед собою – зустрітися з Генеральним прокурором України та розповісти йому правду про розслідування – про прокурора та деяких адвокатів, що здійснюють на бійців тиск. Хлопцям пропонують підписання так званої «мирової угоди», за якої їм «світить» 5 років умовно з випробувальним терміном – три роки.
Ситуація з 51 бригадою виникла після Волновахи
Як розповів батько одного з бійця, ситуація з 51 бригадою, виникла ще після Волновахи.
« Після того, як наших хлопців розстріляли під Волновахою, було дуже багато незрозумілих фактів, хто і чому здав позиції бійців. Поповзли чутки, що мовляв, хлопці були п`яними і саме тому не помітили ворога. Генерал Пушняков, який вислухав бійців, визнав їх трагедію боєм, а їх героями. Але як виявилося пізніше, за все довелося відповідати їхньому комбригу – Яцьківу», - розповів батько бійця Петро Дідух.
Однак відбулася зустріч генерала з бійцями, під час якої ті не витримали і розбили йому телефон. З цього моменту, напевно, генерал вирішив помститись бійцям. Хлопці були розкидані у різні гарячі точки.
Наприкінці липня 42 військових 51-ї механізованої гвардійської бригади, яка базувалася біля Червонопартизанська на Луганщині, покинули поле бою і перетнули кордон у напрямку Росії.
Як повідомляв сайт ТСН, у них скінчилися їжа й боєприпаси, а техніку було знищено. Аби не потрапити в полон терористів, бійці вирішили відступити в Росію в районі пункту перетину кордону "Ізварине" на Луганщині.
«Це ніщо інше, як політична замовна справа. Все виглядає саме так», - наголосив в розпачі батько.
«Здається, що генерал домовився з прокурором по цій справі, щоб їх таки визнали дезертирами.», - говорили між собою рідні бійців напередодні пікету під Генпрокуратурою.
Під прокуратурою. День перший
Вже за годину, 4 листопада, під прокуратурою зібралося кілька десятків активістів. Вони вимагали зустрічі із головним прокурором країни – Яремою. Весь день чекали зустрічі з ним, однак в прокуратурі говорили то про важливу нараду, то засідання РНБО. Перенесли зустріч на 10 годину 5 листопада. Матері відмовлялися йти звідти, плануючи залишатися там до останнього. Однак втомлені і виснажені, все-таки сподівалися на зустріч з Яремою наступного дня.
Цікава ситуація трапилася цього дня із київським автомайданівцем, правозахисником Дмитром Карпом. Головний військовий прокурор країни Анатолій Матіос звинуватив його в тому, що той вилив на нього стакан води. Відразу активіста забрали у відділення міліції. Відкрили справу. І буквально за кілька годин втомлені жінки разом з активістами прийшли підтримати Дмитра до Печерського суду. Чоловіку «шили» хуліганську дії, однак так і «не пришили». Суддя не зрозуміла обвинувачення і перенесла суд на 11 листопада.
Тим часом активісти разом з батьками бійців чекали другого дня. Частина волинських автомайданівців вирушила додому. Активістка Анна Мов`як та керівник «Автомайдану Украъни » Олег Бондарук залишились з рідними в Києві.
День другий
5 листопада відчайдухи знову зібралися у стінах Генпрокуратури. О 10-ій ранку, як було обіцяно, Ярема з матерями не зустрівся. Рідні та активісти чекали майже весь день.
Як розповіла волинська автомайданівка, Анна Мов`як, рідні оголосили голодування та відмовлялися йти з прокуратури. Вони в присутності представників ОБСЄ написали звернення до Порошенка, в якому просили його "як гаранта Конституції України, посприяти в розгляді цієї справи".
" Ми, матері, дружини, батьки бійців 51 бригади ЗСУ, багато місяців добиваємося справедливості у припиненні безпідставного кримінального переслідування наших рідних", - йдеться у зверненні.
У розпачі рідні зазначили, що Президент - це остання інстанція, на допомогу якої вони розраховують.
Тим часом під прокуратуру прийшли підтримати рідних місцеві активісти та просто небайдужі кияни. Вони принесли із собою плакати «51, ми з тобою», «Ми за чесне правосуддя» та ін..
Рідні відмовлялися йти з прокуратури.
Розмова з Яремою
За кілька годин Генеральний прокурор з`явився у прокуратурі і запросив на зустріч рідних без адвокатів.
Як розповів очільник «Автомайдану України» у Волинській області, Олег Бондарук, Ярема хотів почути інформацію з першоджерела.
« З його сторони було чимало обіцянок. Люди вперше побували у такій структурі. Побачили перші обличчя країни. Вони повірили йому», - розповів Бондарук та додав:
- Навіть була мова про те, що ми, громадські активісти, намагаємося використати рідних у власних цілях. Для самопіару, чи тому, що нам якийсь олігарх заплатив великі гроші.
Ярем пообіцяв, що звільнить прокурора Михайла Ільєва,який займається цієї справою та об`єктивне розслідування.
Однак, як зазначив автомайданівець , як планує Ярема розбиратися з незацікавленими особами, загадка.
Опісля зустрічі з Генпрокурором матерів, головний прокурор країни поспілкувався і з адвокатами. За підсумками цієї розмови стало відомо, що він налаштований особисто розібратися у цій справі.
В той вечір, 5 листопада, частина матерів повернулася на Волині, а решта залишилась в Києві для того, щоб чергувати в прокуратурі і контролювати вирішення цієї справи.
Батьки наполягали на тому, щоб їхніх синів відпустили додому, однак, як заявив Ярема, прокуратура не має ніякого відношення до того, що їх тримають під вартою.
Як з`ясувалося потім, бійців ухвалою зобов`язали перебувати у конкретному місці.
«Тричі винесли ухвалу щодо перебування бійців в Запоріжжі. Але 30 жовтня дія ухвали закінчилася. Тобто на даний момент прокуратура не має права заборонити хлопцям залишити місце утримання. Зі слів Яреми, вони вільні люди і можуть отримати відпустку у свого командира. Проте, своєю чергою, командир відмовляється надавати їм відпустку, аргументуючи це тим, що потрібен дозвіл прокуратури», - розповідає Олег Бондарук.
«Найскладніше у вирішенні цієї справи – це те, що прокуратура в Києві, бійці в Запоріжжі, а матері на Волині. Ярема пообіцяв багато. Але ми повинні розуміти, що потрібно і надалі тиснути за допомогою звернень, переписок, пікетів. А це може зайняти багато часу. Словом справа не вирішиться, тут потрібно будувати сильний захист», - наголосив він.
Також активіст підкреслив, що «Автомайдан України», своєю чергою, буде підтримувати батьків і возити їх на ротацію чергувати у прокуратурі.
Третій день. Бійців відпустили додому
6 листопада новий поворот у справі бійців. Їх відпустили додому.
«"Ура!!! Хлопців переводять у Володимир, та дають відпустки!!!" – написала у Фейсбук активістка Волинського автомайдану Анна Мов`як.
Все-таки батькам, активістам, журналістам, адвокатам та всім небайдужим вдалося частково дотиснути прокуратуру у цій справі. Рідні тепер чекають справедливого правосуддя та щасливі від того, що їхні герої будуть поруч з ним, тут на Волині, а не за тисячі кілометрів – в Запоріжжі.
« Ми їх тут, у себе на Волині, не дозволимо образити. Боротьба триває», - заявляють волинські автомайданівці.
Ірина Мусій
- 3 перегляди
