Працівники колишнього луцького спиртогорілчаного заводу проти приватизації підприємства. Обурені позицією профільного міністра, люди вийшли на дорогу з плакатами в руках і вигуками: «Ні – олігархам!».
Спиртогорілчаний комбінат у Луцьку (офіційно – Луцький МПД ДП «Укрспирт») відновив роботу не так давно. Підприємство мало не кануло в Лету. З падінням режиму Януковича, здавалося, завод отримав друге дихання.
Кілька тижнів тому директор підприємства Денис Шмаров доповідав на одній із нарад в облдержадміністрації про те, що помалу підприємство із колін спинається на ноги, розраховується з боргами та налагоджує виробництво. Тут виробили спирт і заповнили ним спиртосховища, ось-ось приступатимуть до виробництва волинської горілки, якої давно вже не видно на місцевих полицях магазинів. Навіть підняли зарплату на 20% за останні два місяці.
І ось – халепа. Повідомили про ймовірну приватизацію спиртзаводу та подібних йому підприємств. Наразі колишній завод – у переліку тих структур, які не підлягають приватизації. Кажуть, саме зараз вирішується доля: залишити спиртогорілчані заводи у тому списку чи віддати під крило олігархів. Народ – проти. Уряд – за.
16 грудня акцію протесту організували працівники заводу. Із плакатами в руках вони на деякий час перекрили рух на вул. Ковельській у Луцьку. Про безпеку дбали співробітники міліції. До сотні людей вийшли із заводу колоною на чолі з керівництвом. Після закінчення акції повернулися на робочі місця.
Спиртовики страйкують централізовано. Річ у тім, що 15 грудня у столиці відбулися збори представників 36-ти заводів із 37, що увійшли свого часу в «Укрспирт». Обрали ініціативну групу, яка лобіюватиме інтереси цих трудових колективів на різних рівнях.
Директор Луцького МПД Денис Шмаров, який працює на посаді усього-на-всього півроку, пояснив: «Вийшли на дорогу, тому що не згідні з позицією нового міністра аграрної політики Олексія Павленка, який заявив, що підтримуватиме приватизацію усієї спиртової галузі. Як може така галузь перебувати у приватних руках? Вона повинна бути в державній монополії. Та ще й у той час, коли в країні війна. То така перша наша короткострокова акція протесту. На підприємстві «Укрспирт» загалом налічується 7 тисяч працівників. Усі прекрасно розуміють, що коли відбудеться приватизація, ці люди поповнять лави безробітних. Цього й не хочемо допустити, тому вирішили боротися».
Хто претендує стати господарем спиртогорілчаного у Луцьку? На це питання достеменної відповіді Денис Шмаров не дав. Чи справді не знає, чи просто мовчить… Зазначає тільки, що новину про ймовірну приватизацію, його колектив дізнався «з уст міністра аграрної політики та прем’єр-міністра».
«Ми хочемо випередити це. Питання ж – не у нашій владі, а у верхівці. Ініціативна група буде добиватися зустрічі з міністром, щоб дізнатися, для чого той анонсує приватизацію», – каже керівник.
Спроби виключити підприємство з переліку таких, які не підлягають приватизації, уже були в його недавній історії. Для прикладу, міністр уряду Азарова Микола Присяжнюк був переконаний, що врятувати спиртову галузь країни може тільки приватизація. Наступний міністр Ігор Швайка вважав приватизацію неприпустимою, але не виключав такого розвитку подій. А недавнє відкриття семи кримінальних проваджень з ініціативи Державної фіскальної служби України називав «прологом до приватизації». Однак іншої думки прем’єр Арсеній Яценюк. Ще влітку він заявив про те, що оголосить «наймасштабнішу приватизацію в країні за останні 20 років», стосуватиметься вони і «Укрспирту», до якого входить луцьке підприємство.
«Наші люди знають, що таке приватизація. Он подивіться на луцьку кондитерську фабрику! Де вона?.. А наш комбінат – такий, що у нинішньому стані він нікому не буде потрібний. Він діє ще з 1946-го року. Подумайте тільки! І 160 працівників залишаться без роботи, а майно поріжуть на метал і добре зароблять на цьому. Про виробництво, я переконаний, ніхто не думає. Річ у тім, що 2011-го було ліквідовано більше 40 спиртових заводів, на їх базі створили державне підприємство «Укрспирт». На одне – це добре, бо ми тепер можемо спільно відстоювати свої інтереси. Попередній уряд не встиг цю галузь приватизувати. А зараз виявилося: це хоче зробити нинішній Кабмін», – стверджує інженер з охорони праці підприємства Микола Півнюк, він же – заступник голови тамтешнього профкому.
Одностайні з Миколою Півнюком, який пропрацював на комбінаті 16 років, усі його колеги (а це – більше півтори сотні). Свою акцію вони називають «першою ластівкою» і запевняють: без бою спиртогорілчаний не віддадуть.
