Cело Конище - єдине у Ратнівському районі й області, де на останніх президентських і парламентських виборах місцеві жителі більшістю голосів засвідчили свою прихильність Партії регіонів. Тож і сподівання місцевих були на те, що житиметься у селі краще, інформує «Волинь-нова».
Як сказав під час зустрічі сільський голова Прохідської сільради, до якої належить Конище, Ростислав Гресик, жителі цього села справді мали зиск із того, що проголосували за Януковича у 2004 році. Хоча президентом Віктор Федорович тоді не став, але обіцяну Партією регіонів дорогу все ж побудували. Тому на останніх президентських і парламентських виборах симпатії селян знову були на боці цієї політичної сили.
Крім того, як довелося почути від людей, провладні настрої в селі підтримувала церква. Багато жителів Конища - віруючі Московського патріархату. Від настоятеля місцевого храму вони дізналися, що Янукович одержав благословення на президентський пост від патріарха Володимира. Слухняних вірян це також спонукало віддати голоси за нинішнього президента. Однак на збудованій після виборів дорозі, яка, до речі, має назву «януківка», подарунки з Києва закінчились. І якщо сьогодні Конище активно розвивається, то не через якусь особливу прихильність влади, а лише завдяки роботящим, дружним людям, які тут живуть і з великою любов'ю ставляться до своєї малої батьківщини.
На підтвердження працьовитості, згуртованості та патріотизму конищан Ростислав Олексійович наводить такий приклад: «Був у селі старий клуб - приміщення з довоєнних часів. Зібрав я селян, аби порадитись, що будувати: новий клуб чи спортзал, бо й така думка була. Люди вирішили, що клуб більше потрібний. І за 160 тисяч гривень ми його зробили. Гуртом будували. Треба було розібрати старе приміщення - за день упоралися. На новобудові теж допомагали всі хто міг, коли була потреба».
Одне слово, щоб забезпечити свої сім'ї, конищани заробляють по чужих краях. Але для рідного села готові попрацювати й безплатно, бо ж не для когось, а для себе і своїх дітей зводили клуб. До речі, найперша ознака того, що село живе і розвивається, - новобудови. І зводять їх колишні хлібороби. Ті, хто не опустив рук у час безробіття, а перекваліфікувався в будівельника. Хоча праця на землі тут також у пошані. Люди забирають свої паї (вже відсотків 60 так зробили) і хазяйнують. Якщо не в кожному дворі, то принаймні через один можна побачити сільгосптехніку - і малу, і велику.
- 1 перегляд
