Панахида та покладання квітів до пам’ятника Тараса Григоровича Шевченка відбулися сьогодні, 10 березня.
Сотні людей зібралися біля головного корпусу Східнонаціонального університету імені Лесі Українки, аби віддати шану Великому українцю.
У цей день, 153 роки тому, відійшов від земного життя Тарас Шевченко. Сьогодні українці в різних куточках держави говорять його словами - словами великого пророка про єдність і боротьбу за волю.
«Сьогодні сонячний день, хоча над півднем України хмарно, але з проясненням, бо там люди з миром і любов’ю хочуть перемоги. Про це яскраво говорить приклад, коли російський військовий звернувся до українського офіцера, щоб той здав зброю. Наший відповів «Рускі не здаються», на що іноземний військовий подивовано глянув і сказав: Як!? Я ж рускій!?, українець відповів: Я рускій, але люблю Україну, й буду їй віддано служити! Шевченко вчить нас, він навчить і нашого брата: вийдуть люди в Росії на площі і скажуть: Пітіна геть! Банду геть, але з часом, поки, вони дивляться на нас»,- звернувся до всіх Митрополит Луцький і Волинський Михаїл.
На заході творчість Тараса Шевченка читали як дорослі, так і малі.
Люди прийшли до пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку у вишиванках і з національною символікою, на прапори прикріпили чорні стрічки.
Шевченко закликає нас схилити голову перед Богом і більше ні перед ким: «Не дайте народові жити без віри!» Молітесь Богові одному, Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь («Неофіти», VІІ).
Говорить український пророк й ніби до Росії: «Кайданами міняються, Правдою торгують. І Господа зневажають, Людей запрягають В тяжкі ярма. Орють лихо, Лихом засівають, А що вродить? Побачите, Які будуть жнива! Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! («І мертвим, і живим»).
А кожному українцю Тарас Шевченко заповів любити один одного, бо в цьому наша сила: «Любітеся, брати мої, Украйну любіте І за неї, безталанну, Господа моліте («В казематі»).
Довідка. Шевченко помер 10 березня 1861 року. На кошти друзів 13 березня його поховали на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі. Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, перевезено в Україну і перепоховано на Чернечій горі біля Канева.
- 1 перегляд
