Залишаються в руках прибічників ЛНР і ДНР двоє бійців 51-ї бригади: Роман Бондзюх і Віктор Зелінський. Роман — із Нововолинська, Віктор — із Рівного.
Про це інфомує Нововолинськ Діловий.
Вони вистояли під Червонопартизанськом 10 днів у глухому оточенні — поряд із тими мобілізованими, що через відсутність боєкомплектів і нещадний обстріл вимушено відійшли на територію Росії.
Із невідомих причин бойовики, які зненацька допомогли оточенцям вибратися з пекельного казана, не доправили на кордон Романа й Віктора.
Хоча це звичайні резервісти — рядові солдати, що не володіють жодною цінною інформацією. Був із Романом і Віктором певний час іще Ігор Л., але йому поталанило — через російський кордон Ігоря перевели-таки, а звідти невдовзі повернули в Україну. Зараз він нібито вже у Запоріжжі, у в/ч А1978, де й дає пояснення військовій прокуратурі.
Рідні й близькі Романа і Віктора обривають телефони і соцмережі — волають про допомогу. Про ситуацію вже знають у Києві, але зрушень жодних. Із проханням надати двом роззброєним і фактично полоненим оточенцям гуманітарний коридор для переходу на територію РФ або передати їх нашим правозахисникам журналістка видання звернулась учора в соцмережах до двох прибічників «Новоросії».
Один мешкає у Донецьку, де зараз теж небезпечно, тож зарадити хлопцям не в змозі. Другий — адміністратор групи «Луганское войско», відповів: «Я могу помочь, но не буду этого делать». У телефонній розмові старший офіцер СБУ (він у Києві) повідомив, що з 51-ї бригади було 36 оточенців, іще 10 — із іншої бригади. Відійшли з позицій 48 чоловік. Кордон РФ, уже роззброєні, перетнули 46, і всі вони за добу-півтори повернулися в Україну.
А от Роман і Віктор досі залишаються в зоні, контрольованій бойовиками. Представник СБУ запевняє: російські ЗМІ надали помилкову інформацію про 41 військовослужбовця, що перейшов кордон. Насправді таких було 46. Самі ж оточенці повідомили 26 липня, що з позицій відійшло 53 бійці. Нині тим 46, що на десятий день обстрілу вимушено перетнули кордон і повернулись в Україну, не загрожує нічого — крім тимчасового ярлика дезертирів і тяганини у військовій прокуратурі.
Так, родичам не дозволили сьогодні передати їм цигарки, так, досі всі ці абоненти «поза зоною». Однак упевнена: здоровий глузд у військових прокурорів і керівників Міноборони переможе — й вони дадуть святий спокій цим виснаженим фізично і психічно молодим воякам, які геройськи тримали оборону під «градами» й мінами.
У разі чого матері бійців дружно поїдуть пікетувати Міноборони й адміністрацію президента. Або вже традиційно перекриють трасу міжнародного значення, щоб привернути уваги до кричущої несправедливості.
