Серпень на Волині розпочався спекотно та патріотично, в Луцьку відбувся фестиваль “Бандерштат. Перезавантаження”. Через ситуацію в країні навколо фесту точилося багато суперечок, чи варто проводити музичне свято, коли на Сході йде війна за свободу і незалежність України? Але Бандерштату судилося бути, і він був того вартий.
Мені пощастило здійснити свою мрію і відвідати фестиваль українського духу за незвичних умов, бо вже три тижні змушена бути далеко від рідного дому,бо дім в окупованому місті. Але ніщо так не лікує душевних ран як добрі люди, музика і гутірки. Бандерштат дав можливість викричати все наболіле і зарядитися хвилею приємних емоцій і патріотизму.
Кожень день фесту запам’ятався чимось своїм, але червоною ниткою крізь всі три дні пройшли теми Майдану і подій на Сході. Хлопці з калузького гурту “Широкий лан” займаються допомогою добровольчим батальйонам і під час свого виступу винесли три жовто-блакитні прапори, щоб гості фестивалю написали свої побажання воякам на Донбасі. Охочих підтримати військових було дуже багато, і як зізнався лідер гурту Святослав Бойко, після виступу люди принесли ще три розписаних побажаннями перемоги прапори. Остаточно захопили прихильність бандерштатців хлопці виконанням пісні з народним приспівом про “ла-ла-ла”.
Варто зазначити, що президента Росії на фесті згадували “не злим тихим словом” дуже часто, тож певно під час Бандерштату він мучився гикавкою.
Бандерштат з першого дня почався шалено. “Zatochka” з Білорусії настільки завела хлопців з Бандерштату, що вдячні слухачі проводжали гурт гаслом “Жівє Бєларусь!”
Закривав перший день на великій сцені гурт “Мотор’ролла”. Вокаліст гурту Сергій Присяжний одразу ж зазначив:
- Нащі вороги хотіли загнати нас в депресію, але їм це не вдасться.
І був правий, на Бандерштаті сумно не було.
Другий день запам’ятався виступами волинських колективів - “Фіолет” і новим проектом Сашка Положинського “Був’є”. Виступили музиканти і з двома дуетними піснями, серед яких пролунала “Не кажучи нікому”, яку миттєво підхопив багатотисячний хор відвідувачів фесту. Також тепло сприйняли і новий проект Положинського. Прем’єра пройшла вдало, а жартівлива пісенька “Волиняки” лунала всю ніч в наметовому містечку.
Завершили другий день легендарні “Кому вниз” з хітом “Хлопці з Бандерштату”.
Спати фест не лягав, бо до ранку працювала акустична сцена, хорові співи були в тренді. Під час виступу піаноекстреміста над луцьким іподромом залунав гімн України, і як зізнався після виступу музикант, цей хор був найкращим.
Всі дні фестивалю музиканти не втомлювалися нагадувати, що ми маємо підтримати наше військо, навіть співом і листами.
Третій день був найспекотнішим, бо для гостей грали Ролікс, гості з Ірландії “Cruachan” і Скрябін. Під час виступу ірландців хтось зарядив “хто не скаче той москаль” і музиканти почали стрибати з усіма, а потім так прониклися українською темою, що почали скандувати “Слава Україні!”. Бандерштат в боргу не залишився і почав витанцювувати коломийки під ірланські мотиви.
До речі, коломийки також були в тренді. Кузьма Скрябін постарався, співаючи сироміцькі коломийки, перетворивши простір під сценою в один величезний хоровод. А ще змусив Скрябін всіх плакати під час виконання пісні “Історія”. Кількатисячний хор з усіх сил кричав в небо “Я хочу тут жити, а не вмирати”.
Під кінець фесту на благодійному аукціоні розіграли блокнот з автографами всіх гуртів, що виступали на сцені, зібрані кошти підуть на допомогу військовим.
Найбільший внесок зробив пан Олександр на інвалідному візочку, віддавши на потреби армії 750 гривень. Своїм прикладом він надихнув людей зробити і свій внесок.
В останню ніч біля ватри наметового містечка до світанку грала гітара і лунали українські пісні.
Бандерштат об’єднує всіх: стареньких і зовсім малих, музикантів та поетів, і те, що було головне для мене – Бандерштат об’єднав Схід і Захід в боротьбі за єдину Україну.
Дарина Куренная
- 8 переглядів