" Для мене Автомайдан - це найкраща форма протесту", - активіст Сергій Кушнір про Революцію гідності

Начальник штабу «Автомайдану України» Сергій Кушнір знає, як ніхто інший, що таке революція. Він брав активну участь у революційних подіях 2004 року. І Революція гідності змінила його життя.

 Про роботу організації, волонтерство для армії та любов до автомобілів він охоче розповів в інтерв`ю.

Розкажи про історію створення «Автомайдану України»?

В грудні 2013 року в Луцьку набирали обертів протести через побиття студентів в ніч з 29 на 30 листопада. Ми влаштовували лише невеличкі автопробіги.  Про створення організації не говорили. Просто збиралися на майдані,  як і більшість. Та  переломним моментом стали події кінця січня, коли вбили Сергій Нігояна. З цього часу автопробіги розпочалися кожного дня. Ми збиралися ввечері і їздили Луцьком.  Пригадую, після подій 22 січня місцевий бізнесмен, а тоді активний революціонер Пащенко  виділив нам приміщення, де ми координували свою роботу. Тоді   сформували штаб, обрали десятників. В організації налічувалась 321 людина.

Що ви робили, окрім автопробігів?

Після кривавих лютневих подій міліції в місті майже не було. Ми  виконували функцію міліції. Спільно з Правим сектором чергували, забезпечуючи порядок

Та  вбили активіста Сашка Білого, спільні чергування з міліцією  припинилися.

На Волині зараз діють  два автомайдани. І дуже часто медіа, пересічні лучани плутаються у вашій діяльності і не знають, хто є хто. Чому стався розкол в організації?

Коли захопили Волинську обласну державну адміністрацію, наш тодішній керівник Сергій Поха запропонував нам переїхати з Палацу культури  в ОДА, мовляв, там  і гроші будуть за роботу , і бензин,  і "будемо двіжувати". Як з`ясувалося потім, за цим стояли  місцевій олігархи. Пізніше ми дізнаємось про те, що він брав гроші на розвиток організації у Єремеєва. І так сталося, що ідейні люди залишилися у «Просвіті» , а інші поїхали в ОДА.. Ми зібрали збори і обрали нового голову нашої організації. Ним став Ігор Оборонов.  А пізніше – Олег Бондарук. Але такий розкол призвів до того, що багато людей розчарувалися в Автомайдані і відмовилися від нього.

Отож, на Волині є дві організаці – «Автомайдан України» , тобто наш, і «Автомайдан Волині» із Сергієм Похою.

Подальший розвиток організації?

Наразі всі сили спрямовуємо на армію.  Раніше, до початку війни,  були «наполеонівські» плани. Думаю, в майбутньому  ми будемо займатися дорогами, дорожніми знаками, контролювати місцеву  владу. У нас на Волині є місцеві «князьки», які багато собі дозволяють. Для них і Майдану не було, і війни вони теж не відчувають. Такі люди при владному кориті, і потрібно якось їхню роботу перевіряти і контролювати.

З ким переважно співпрацюєте у волонтерській роботі?

Ми залучаємо різні закордонні фірми. Але   фактично кожна «гуманітарка» поповнюється продуктами із супермаркетів Західної України. Значну кількість продуктів отримуємо з ТЗОВ "

Коли оголосили перемир`я, в супермаркетах кількість продуктів і коштів  різко зменшилась, і це проблема. Але ми продовжуємо шукати нові джерела. Зокрема, неодноразово нам допомагають церковні громади, сільські. Не залишаються осторонь і місцеві підприємці. І я не знаю, щоб ми робили без щоденних дзвікнів лучан, які допомагають.

Як ти потрапив в «Автомайдан України»?

До початку Революції гідності я цікавився квестами і автоперегонами. І я не уявляю свого життя без автомобіля.  Коли розпочався Майдан, то утворення організації Автомайдану  для мене – це найкраща форма протесту. Дуже добре пригадую момент, коли розпочалися автопробіги у Луцьку. Моя кохана дружина тоді говорить мені, щоб і ми поїхали. (Сміється). Але тепер вона напевно  жаліє про це. Тому що майже весь свій час я у громадській діяльності.  

Майдан змінив твоє життя?

Я думаю, що ці події змінили життя кожного українц. І мене теж. Пригадую, революцію 2004 року. Тоді теж брав активну участь в Луцьку. Але то була зовсім інша революція.

І якщо в Україні буде Третій майдан, я стоятиму перший. Тільки цього разу там не буде танців і мирних протестів.

Ірина Мусій