Ступаючи на поріг чужої оселі, ми інстинктивно фіксуємо запах приміщення і лише згодом його візуальну привабливість. Кілька секунд між першим і наступними враженнями – природний буфер на обробку найважливішої інформації. Адже саме за запахом немовлята починають пізнавати світ, а тварини – вивчати незнайомі предмети. Доведено, що нюхові асоціації – найсильніші, довше за інші не полишають пам’яті і здатні формувати настрій краще, ніж слухові чи візуальні.
Саме тому бабусин дім – це насамперед духмяні пиріжки, а не колір шпалер у коридорі; а «рідний» офіс – запах принтерного тонера, а не краса орхідей на підвіконні. В оселях з маленькими дітьми першу ноту чомусь завжди тримає пральний порошок, у помешканні кравчині – масло для машинки.Навіть майстерня художника, наповнена інструментами, сприйматиметься підозріло без леткого духу розчинників і фарб.
Яким подихом зустрічає гостей звичайна квартира? Кухонні аромати, випари синтетичних меблів, мікс побутової хімії і косметичних засобів створюють складний, проте не завжди гармонійний букет. Ручний балончик освіжувача виправдовує себе у найменшій комірці домашнього вулика. Для більш презентаційних приміщень – скажімо, вітальні чи кабінету, рятівником першого враження стане автоматичний диспенсер. Скориставшись посиланням http://www.ru.all.biz/dispensery-osvezhitelej-vozduha-bgg1061521, можна задати настрій оселі на власний розсуд і покерувати асоціативними рефлексіями гостей.
- 1 перегляд
