Новорічні свята закінчились, чи краще сказати закінчуються, адже українці люблять довго святкувати, а тому причин продовжити відпочинок ще багато. Правда не всі святкують. Деякі активно взялися до роботи чи то імітації роботи. Так на кордоні між Україною та Польщею українські заробітчани, або як їх ще називають човники перекрили дороги до 3-х пунктів пропуску. У Львівській області це Шегиня та Рава-Руська, а у Волинській – це Ягодин - Дорогуськ, що біля села Старовойтове Любомльського району. Люди виступали проти обмеження можливості ввозити товари з території Польщі. Обмеження накладені державними органами вступили в дію з 1 січня 2018 р.
Як повідомляє Луцьк з посиланням на pravda.com.uа зміст такий: у ручному чи супроводжуваному багажі можна ввозити товари до 500 євро (в аеропортах – до 1000 євро) і вагою до 50 кг для тих, хто був відсутній в Україні більше доби і в'їжджає в країну не частіше за один раз впродовж 72 годин.
Для людей, які заробляють на цьому кожен день і не платять податків це стало катастрофою, а для держави це чергова спроба вирішити свої проблеми нетривіальними способами. Краще б запропонували усім човникам стати підприємцями і нехай би ввозили скільки потрібно. Але українським олігархам, які таким чином боряться з польськими конкурентами такий спосіб невигідний, от вони і придумують складні схеми.
Саме тому люди з 9.10 ранку почали ходити пішохідним переходом на міжнародній трасі Київ-Ковель-Ягодин.
Також було внесено зміни щодо ввезення почтових посилок. Їх правда відтермінували до 1 січня 2019 р. Згідно змін таких посилок має бути не більше 3-х протягом календарного місяця. Сумарна вартість до 150 євро за кожну. З 4-ї посилки вони будуть обкладатися податками, митом та акцизом. Такі дії державної влади спрямовані на захист українських інтернет-магазинів є неприйнятними і викликали невдоволення українців. Адже в сучасному світі кожен повинен мати можливість придбати те, що бажає за наявності необхідних коштів і без обмежень.
Отже, ситуація на кордоні з Польщею в межах Волинської області показує помилковість політики держави та її недалекоглядність. Треба мислити стратегічно, а не тактично і жити завтра, а не сьогодні.