«Чисто не так, де не прибирають, а там, де не смітять» – говорить відома українська приказка. Це дійсно так, адже біля кожної людини не поставиш прибиральника. Власне кожен повинен прибирати за собою і навчати інших це робити. Для цього просто необхідно створити відповідні умови: смітники, служби, що оперативно їх будуть випорожнювати, можливо відповідні інформаційні вказівники, роздільні смітники і т.д. Не завжди це є і тому складно мотивувати, заставляти людей викидати сміття, якщо немає куди вкинути.
Як пише Луцьк з посиланням на lutsk.rayon.in.ua, така ситуація може стати наслідком відсутності коштів в міському бюджеті, адже після перших українських терактів на початку 2000-х років, СБУ порекомендувала українській владі замінити всі бетонні смітники, що залишились нам від Радянського союзу на металеві чи пластикові. Зрозуміло останні кращі. По-перше в них видно підозрілі предмети, а по друге у випадку вибуху, ураження від металевого чи пластикового буде меншим. Щоправда ціна останніх становить близько 800 грн. за цінами 2017 р. Тому мабуть їх менше або взагалі немає. Це дозволяє лучанам засмічувати узбіччя вулиць, доріг, дворів та дитячих майданчиків. Відповідно двірники не справляються, адже за кожним папірцем необхідно нагнутися. В результаті міська влада отримує хвилю дзвінків незадоволених сміттям лучан і далі все йде по колу.
Зокрема, лучани повідомляють, що в місті має значне забруднення прохід від вулиці Гулака-Артемовського до Грушевського, що поблизу Волинської обласної лікарні. Сергій Артемчук пише, що люди оскаржать на корупцію, владу, бездіяльність міської влади, медичну реформу, але самі нічого не роблять. Викидають біля лікарні бахали, залишки ліків, обгортки їжі, ліків…. Просто сором, що робиться.
Отже, починати треба із себе, а вже тоді скаржитися на бездіяльність влади.
- 2 перегляди
