Ви є тут

Як пройшов випуск у Луцьку

Андрій Бородій

Луцьк завжди весело зустрічає випускний. Святково одягнені дівчата та хлопці, щасливі батьки, родичі, вчителі – це головні ознаки випуску, свята, яке дехто чекає цілий рік, а дехто і більше.

В суботу 24 червня довгоочікуване свято відбулося. Святкове дійство відбувалося у Палаці культури, де найкращим учням-випускникам міста вручав медалі Ігор Поліщук (незрозуміло чи він в.о. мера міста чи секретар). Було вручено 61 золоту і 55 срібних медалей. Що на одну менше, ніж наприклад в м. Тернопіль, де випускний відбувся в той же день.

Як зазначає Сайт міста з посиланням наlutsk.rayon.in.ua, луцькі випускники-медалісти жваво обговорювали отримані медалі. Дехто жартував, що вона не справжня, там низький відсоток золота, дехто хотів відкрити цією медаллю пиво. Вони однією ногою були ще тут в місті, а іншою вже мандрували до київських чи польських вишів.

Під час вручення медалей учнів та батьків вітали колектив «Троянда» танцем в ретро-стилі та інші колективи міста.

Були й дрібні проблеми. Так, подарований глиняний дзвоник все ж розбився. Але Начальниця відділу освіти Луцької міської ради Зіновія Лещенко, підозрювала, що таке могло бути, тому планувала свою промову з врахуванням цим дрібниць і розпочала її зі слів, що не варто думати про погане.

Випускники хвилювалися. А випускниця ЗОШ №16 Катерина Смаль трусилася, коли дівчинка говорила зі сцени слова, які близькі усім випускникам в їхній день:

«Ми сьогодні зранку в дзеркалі ми востаннє дивилися в очі дитинству. Найбільше я відчуваю шану до вчителів. Наші медалі, вони й ваші теж, бо в кожній – ваша майстерність, частинка вашої душі. Так прикро, що розуміння приходить тоді, коли ми вже не зможемо повернутися за парту. Певно, це і є той останній шкільний урок». Після цих слів Леся Соболевська заспівала вже традиційну для випускних композицію «Дитинство моє босоноге».

Вчителі теж дякували випускникам, були горді та щасливі за них. Директорка 1 ЗОШ зазначила, що доля вже поруч. Згодом цей день у Вас зітреться, але спогади залишаться. Спогади про медаль, вчителів, дитинство і доросле життя. Шукайте себе в дорослому житті і шукайте правильну стежину. Від неї буде залежати ким Ви станете.

Саме тому свято випускника пройшло під знаком усміхнених облич, букетів від батьків, коханих, красивих суконь та сотень фото. Кожен старається зберегти цей день в своєму житті, адже воно непередбачуване і кожному потрібні ось такі щасливі моменти, щоб опертися на них і йти далі.