Без сумніву Луцьк місто з давньою історією. Подивимось як місто росло, розвивалось, ставало більшим і поступово вливало в себе навколишні села, хутори, містечка.
Як повідомляє Луцьк з посиланням на volynpost.com, за період існування міста, його площа виросла до 4160 гектарів. За цей час було поглинуто такі населені пункти, що стали просто назвами районів міста, його околиць:
Воличка Підлуцька. Це поселення розташовувалось за Бернардинським монастирем на трасі Рівне і Дубно. Там існувало єврейське поселення, що мало школу, синагогу, мокву. Було приєднано до Луцька в 1834 р. Від цього поселення залишилась хіба що вулиця Лугова. Інші забудовані.
Дворець. У 1570 р. власність Єрофея Госького. Далі належало Корчинським і Томашевським. На поч. ХХ ст. тут проживало 290 жителів. Це село це сучасні вулиці Кременецька та Костопільська, обабіч Київського майдану. Там, де зараз парк, за Київським майданом, був Дворецький сінокіс. Включене до складу міста в 1910 р.
Красне. В середньовіччя – це був центр ремісництва. На ХІХ ст. тут проживало 425 жителів. Була поштова станція. Включено до складу Луцька в 1891 р.
Кічкарівка. Розташовувалось на північ від Луцька, біля Ковельського військово-поштовим трактом. В ХІХ ст. тут поселились німці – 70 осіб. В 1959 р. було приєднано до міста.
Черчиці. Знаходилось біля Спасо-Преображенського монастиря, де зараз Черчицьке кладовище.
Гнідава. Згадується в 1570 р. В ХІХ ст. тут поселилися німці з Пфальца. Назвали Гнідау. Працювала німецька школа. Жило понад 300 жителів. Відбувались ярмарки, працювали майстерні. Приєднано в 1910 р. до Луцька.
Малий Омеляник. Розташований біля вул. Львівської. Тут розташовувався цар Петро І.
Яровиця. Згадується в 16 ст. Це сучасна вулиця Франка. Територією села пролягала магістральна дорога, одна гілка якої вела до містечка Жидичин і села Ківерці, друга - в Теремно. На річці Яровиці, від якої і походить назва села, був влаштований став та працював водяний млин.
Вишків. Існувало на місці сучасного села Вишків, що входило в передміську структуру Лучеська. Мало 584 жителі. Приєдано до Луцька в 1957 р.
Теремно. Згадується в 1322 р. Тут проживала чеська громада міста.
Гуща. Колишня колонія. Проживало 300 жителів. Саме тут збудовано картонно-руберойдовий завод, шовковий комбінат, завод синтетичних шкір, а також вулиці 40 кварталу. Поряд існувала німецька колонія Болоха.
Вересневе. Збудована на землях села Полонка при цукровому заводі. У 80-х роках було включене до складу Луцька.
Ось так коротко можна прослідкувати історію розвитку Луцька на основі топонімічних назв його районів.
- 128 переглядів
